Терміни виконання
Функціональний стан організму
Спадковий гемохроматоз — це генетично зумовлене, системне метаболічне захворювання, коли порушується регуляція обміну заліза, зокрема механізмів, пов'язаних із гепсидином , що призводить до його надмірного всмоктування та поступового накопичення в органах і тканинах.
Найчастіше уражається печінка, перевантаження залізом також може спричиняти ураження підшлункової залози, серця, суглобів, ендокринних органів і шкіри.
Основні види:
• Первинний (спадковий): генетичне захворювання (найчастіше через мутацію в гені HFE), яке передається від батьків;
• Вторинний: розвивається як наслідок інших станів, наприклад, частих переливань крові, хронічних хвороб печінки чи тривалого прийому препаратів заліза.
За відсутності своєчасної діагностики та лікування захворювання може прогресувати до фіброзу й цирозу печінки, гепатоцелюлярної карциноми, цукрового діабету, кардіоміопатії та інших системних ускладнень.
За даними Європейської асоціації з вивчення захворювань печінки (EASL), гемохроматоз є одним із найпоширеніших спадкових захворювань дорослих у європейських популяціях. Однак поширеність генетичних варіантів HFE та частота клінічно маніфестного захворювання не є тотожними показниками: не всі носії відповідних варіантів мають перевантаження залізом.
Генетичний профіль передбачає дослідження двох поширених варіантів:
•C282Y (p.Cys282Tyr) — основний генетичний варіант, асоційований із класичним HFE-асоційованим гемохроматозом. Найбільше клінічне значення має гомозиготний генотип C282Y/C282Y у поєднанні з лабораторними ознаками перевантаження залізом; за інших генотипів діагноз потребує підтвердження тканинного перевантаження залізом, зокрема за допомогою МРТ печінки або біопсії за показаннями;
•H63D (p.His63Asp) — поширений варіант HFE, клінічне значення якого залежить від генотипу, фенотипових ознак перевантаження залізом та інших чинників; варіант H63D сам по собі не є достатньою підставою для діагностики спадкового гемохроматозу;
Особливу увагу приділяють поєднанню C282Y і H63D в одного пацієнта — компаунд-гетерозиготності C282Y/H63D. Цей генотип асоціюється з нижчим ризиком клінічно значущого перевантаження залізом, ніж гомозиготність C282Y/C282Y. За наявності перевантаження залізом важливо оцінити супутні захворювання печінки, метаболічні порушення, вживання алкоголю та інші можливі чинники.
Генотипування варіантів H63D та C282Y гена HFE рекомендоване пацієнтам за наявності клінічних або лабораторних ознак, що можуть свідчити про спадковий гемохроматоз, зокрема:
1.Стійке підвищення насичення трансферину залізом (НТЗ), особливо понад 45% у жінок та понад 50% у чоловіків;
2.Поєднання підвищеного феритину та підвищеного насичення трансферину залізом (НТЗ);
3.Підтверджений спадковий гемохроматоз у родичів першого ступеня споріднення;
4.Нез'ясовані порушення функції печінки в поєднанні з біохімічними ознаками перевантаження залізом;
5.Ознаки можливого системного накопичення заліза, зокрема ураження печінки, ендокринних порушень або артропатії, у поєднанні з відповідними лабораторними змінами;
6.Потреби в уточненні генетичної причини порушень обміну заліза та визначенні подальшої діагностичної тактики.
Ізольоване підвищення феритину за нормального насичення трансферину залізом саме по собі не є достатнім показанням до генотипування HFE. Насамперед необхідно оцінити можливі запальні, метаболічні, алкоголь-асоційовані, інфекційні та інші причини гіперферитинемії.
Ген HFE бере участь у регуляції гомеостазу заліза. Варіанти гена HFE можуть порушувати регуляцію обміну заліза та підвищувати ризик його надмірного накопичення.Генотипування визначає наявність досліджуваних варіантів, але саме по собі не підтверджує клінічно маніфестний гемохроматоз. Результат оцінюють разом із насиченням трансферину залізом, феритином та клінічними даними.
Генетичне дослідження HFE допомагає:
•встановити наявність поширених генетичних варіантів, пов’язаних зі спадковим гемохроматозом;
•уточнити можливу спадкову причину підвищення насичення трансферину залізом і/або феритину;
•оцінити генетичний ризик у пацієнтів із підозрою на HFE-асоційований гемохроматоз;
•доповнити біохімічне обстеження та визначити подальшу діагностичну тактику;
•обґрунтувати обстеження дорослих родичів першого ступеня споріднення пацієнта з підтвердженим спадковим гемохроматозом;
•уникнути помилкового ототожнення ізольованого підвищення феритину з генетичним гемохроматозом.
Генетичний результат слід інтерпретувати в комплексі із насиченням трансферину залізом (TSAT- Transferrin Saturation), феритином, клінічними даними та, за показаннями, результатами візуалізації печінки, оскільки виявлення варіантів HFE саме по собі не підтверджує наявності клінічно маніфестного гемохроматозу.
Генетичний профіль спадкового гемохроматозу (HFE: H63D + C282Y)
Метод: Полімеразна ланцюгова реакція в реальному часі
венозна кров
За 4 години Витримати голодування, виключити жирну їжу. Можна пити воду. Для дітей до 1 року - бажано дотриматись максимально можливого проміжку між годуваннями, або безпосередньо перед наступним годуванням.
На результат дослідження можуть впливати недостатня кількість або низька якість виділеної ДНК, наявність інгібіторів ПЛР та контамінація зразка сторонньою ДНК. Гепарин може інгібувати реакцію ПЛР, тому для дослідження рекомендовано використовувати біологічний матеріал, передбачений інструкцією до тест-системи.
У пацієнтів після алогенної трансплантації кісткового мозку або гемопоетичних стовбурових клітин генотипування периферичної крові може відображати генотип донора.
Інтерпретацією результату повинен займатися кваліфікований фахівець, який чітко розуміє переваги та обмеження тесту, у контексті всіх клініко-анамнестичних даних. Неправильне використання тесту може збільшити ймовірність постановки помилкового діагнозу та призвести до непотрібних втручань і зниження якості життя пацієнта.
Для генетичного дослідження HFE не застосовують референтні інтервали у звичайному розумінні, як для біохімічних показників. Результат описує генотип за дослідженими варіантами.Як інтерпретувати результат у клінічному контексті?
• C282Y/C282Y + підвищені НТЗ і феритин: вагомі підстави для діагностики HFE-асоційованого гемохроматозу; необхідно оцінити ступінь перевантаження залізом і можливе ураження органів;
• C282Y/C282Y + нормальні НТЗ і феритин: нормальні показники насичення трансферину залізом і феритину не свідчать про наявність біохімічно вираженого перевантаження залізом на момент обстеження. Такий результат не підтверджує наявність клінічно маніфестного гемохроматозу, але вказує на генетичну схильність і потребує подальшого спостереження з періодичним контролем НТЗ та феритину;
• C282Y/H63D + підвищені НТЗ і феритин: необхідно підтвердити наявність перевантаження залізом і оцінити інші чинники ризику. Сам генотип не є достатнім для встановлення діагнозу;
• H63D/H63D або гетерозиготні варіанти: за наявності значного перевантаження залізом слід шукати супутні, набуті або альтернативні генетичні причини;
• Негативний результат за обома варіантами: за стійких лабораторних ознак перевантаження залізом необхідно продовжити диференційну діагностику.Біохімічні показники, які рекомендовано оцінювати разом із генетичним результатом
• насичення трансферину залізом (НТЗ);
• феритин;
• сироваткове залізо та трансферин або загальна залізозв’язувальна здатність сироватки — для розрахунку НТЗ, якщо це необхідно;
• АЛТ, АСТ та інші печінкові показники відповідно до клінічної ситуації.
Феритин є білком гострої фази та може підвищуватися при запаленні, інфекціях, метаболічно асоційованій стеатотичній хворобі печінки, вживанні алкоголю та інших станах. Тому ізольоване підвищення феритину не доводить наявності спадкового гемохроматозу.
Практична цінність для лікаря:
Генотипування варіантів H63D та C282Y гена HFE дає змогу:
•Уточнити можливу спадкову етіологію порушень обміну заліза;
•Диференціювати пацієнтів із підозрою на HFE-асоційований гемохроматоз від пацієнтів з іншими причинами підвищення феритину;
•Визначити необхідність подальшого підтвердження тканинного перевантаження залізом;
•Обґрунтувати направлення до гепатолога або генетика за відповідних клінічних показань;
•Визначити доцільність генетичного обстеження дорослих родичів пацієнтів із підтвердженим C282Y/C282Y-гемохроматозом;
•Сформувати подальшу тактику клінічного спостереження та оцінки ризику ураження органів.ОБМЕЖЕННЯ МЕТОДУ ТА ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ІНТЕРПРЕТАЦІЮ:
1. Відсутність оцінки тяжкості захворювання. Генотип не визначає безпосередньо кількість заліза в організмі, ступінь фіброзу печінки або наявність ураження інших органів;
2. Вплив супутніх чинників. Алкоголь, метаболічні захворювання печінки, запальні процеси, гемолітичні стани, повторні трансфузії та надмірне надходження заліза можуть впливати на показники обміну заліза;
3. Технічні обмеження. Виявлення варіантів залежить від характеристик тест-системи, якості ДНК та наявності можливих інгібіторів ампліфікації;
4 .Необхідність комплексної оцінки. За клінічної підозри на перевантаження залізом негативний результат тестування двох варіантів HFE не повинен бути підставою для припинення обстеження.
5. Дослідження визначає лише два конкретні варіанти гена HFE — C282Y та H63D. Негативний результат не виключає інших генетичних причин перевантаження залізом, зокрема варіантів генів HJV, HAMP, TFR2 та SLC40A1, а також набутих причин накопичення заліза.
