Питання та відповіді
Фундація Діла
Завантажити застосунок Діла
Медична лабораторія у вашій кишені
і Реєстрацію завершено

Діагностичні аспекти порушень гемостазу в загальній медичній практиці

Фото - Діагностичні аспекти порушень гемостазу в загальній медичній практиці
Діагностичні аспекти порушень гемостазу в загальній медичній практиці
11 листопада 2026 року
15:30 - 18:30

Організатор: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЛ»Діла» (реєстраційний номер провайдера БПР № 2342)

Захід присвячений сучасним підходам до лабораторної діагностики та оцінки ризику тромботичних ускладнень у практиці лікаря первинної ланки. Учасники розглянуть клінічне значення показників загального аналізу крові, фібриногену, D-димеру та запально-тромботичних індексів. Особливу увагу буде приділено алгоритмам діагностики венозних і артеріальних тромбозів, тромбофілій, а також диференційній діагностиці тромбоцитозу. Розглядатимуться сучасні доказові рекомендації щодо оцінки ризиків і запобігання необґрунтованим обстеженням та призначенню антикоагулянтної терапії. Практичні клінічні кейси допоможуть учасникам удосконалити навички інтерпретації лабораторних показників і прийняття клінічних рішень.

Захід розраховано на лікарів спеціальностей:

  • загальна практика – сімейна медицина;
  • терапія;
  • внутрішні хвороби;
  • клінічна лабораторна діагностика;
  • інфекційні хвороби;
  • педіатрія;
  • дитяча імунологія;
  • імунологія;
  • дитяча алергологія;
  • алергологія;
  • акушерство гінекологія;
  • ендокринологія
  • алергологія
  • гастоентерологія
  • організація і управління охороною здоров'я

У програмі майстер-класу доповіді та практичні кейси з питань:

✓ Загальний аналіз крові (ЗАК) як повноцінна гемореологічна та протромботична панель у практиці лікаря первинної ланки.
✓ Клінічне значення гематокриту (HCT) та RDW у стратифікації ризику венозного та артеріального тромбозу.
✓ Патофізіологічна роль тромбоцитарних параметрів: середній об'єм тромбоцитів (MPV) та ширина розподілу за об'ємом (PDW) як сурогатні маркери активації тромбоцитів.
✓ Покроковий алгоритм ведення пацієнта з тромбоцитозом: як відрізнити вторинний (реактивний при залізодефіциті чи запаленні) від клонального (есенційна тромбоцитемія).
✓ Розрахункові запально-тромботичні індекси (NLR, PLR): прогностична цінність при гострому коронарному синдромі, інсульті та коморбідних станах.
✓ Фібриноген як дволикий маркер: інтегральний показник хронічного запалення та кінцевий субстрат каскаду коагуляції.
✓ Діагностичні алгоритми при гіперфібриногенемії: від судинного ризику (SCORE2) до онкоскринінгу при невмотивованому підвищенні (>6 г/л).
✓ Небезпека гіпофібриногенемії: рання діагностика ДВЗ-синдрому за критеріями ISTH, печінкова дисфункція та дисфібриногенемії.
✓ D-димер: патофізіологія утворення зі стабілізованого фібрину та кінетика виведення з плазми. Доказові протоколи виключення ТГВ та ТЕЛА (ESC, ACCP): чому D-димер є виключно тестом «rule-out» і не призначається без передтестової ймовірності.
✓ Шкала Wells: як уникнути зайвих аналізів у пацієнтів низького ризику.
✓ Формула вікової адаптації відсічного рівня D-димеру (вік × 10 нг/мл FEU для осіб ≥50 років): зменшення кількості непотрібних КТ-ангіографій у літніх людей.
✓ Алгоритм YEARS та адаптований YEARS-Pregnancy у вагітних: безпечне виключення ТЕЛА без променевого навантаження.
✓ Хибнопозитивний D-димер: як діяти при ізольованому підвищенні у коморбідних пацієнтів (онкопатологія, сепсис, ХСН, післяопераційний період) і чому не можна «лікувати аналіз» антикоагулянтами.
✓ Сучасні лабораторні можливості виявлення тромбофілій та генетичних мутацій.
✓ Розбір практичних амбулаторних кейсів: випадкова знахідка підвищеного D-димеру, вагітна із задишкою, тромбоцитоз у пацієнтки з анемією.

Ми розберемо:

✓ Як розгледіти протромботичну готовність пацієнта за стандартним бланком розширеного ЗАК без додаткових витрат.
✓ Чому параметри MPV та PDW здатні вказати на агресивність тромбоцитів і ризик несприятливих кардіоваскулярних подій.
✓ Чіткі критерії розмежування безпечного реактивного тромбоцитозу від небезпечної есенційної тромбоцитемії та коли терміново потрібен гематолог.
✓ Як просте співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів (NLR) допомагає оцінити баланс системного запалення та тромбоутворення.
✓ Патофізіологічну дилему фібриногену: коли це фактор атеротромботичного ризику, коли гострофазова реакція, а коли перший сигнал онкопроцесу.
✓ Покрокові дії при критичному зниженні фібриногену (<1,5 г/л) та розпізнавання стадій коагулопатії споживання (ДВЗ).
✓ Чому D-димер не є специфічним маркером наявності тромбу і як уникнути хибного призначення антикоагулянтів.
✓ Як розраховувати вік-адаптований поріг D-димеру у пацієнтів від 50 років за рекомендаціями ESC.
✓ Застосування алгоритму YEARS у рутинній практиці та особливості діагностики ВТЕ у вагітних (протокол YEARS-Pregnancy).
✓ Інтерпретаційні пастки D-димеру після операцій, при онкології, інфекціях та серцевій недостатності.

Познайомимося з поняттями:

✓ Гемореологічний стрес та маргінація тромбоцитів: чому високий гематокрит кратно збільшує ризик венозного та артеріального стазу.
✓ Тромбоцитарні сурогатні індекси (MPV, PDW, P-LCR): віддзеркалення функціонального потенціалу та морфологічної гетерогенності тромбоцитів.
✓ Нейтрофільно-лімфоцитарне співвідношення (NLR): розрахунковий інтегральний маркер протромботичного запалення.
✓ Дисфібриногенемія: стан якісного дефекту згортання крові при значній розбіжності між функціональним (метод Клауса) та антигенним рівнем білка.
✓ Передтестова ймовірність (ПТІ): обов'язковий клінічний фільтр за шкалою Wells перед будь-яким тестом на тромбоз.
✓ Провокований vs неспровокований ВТЕ: роль D-димеру після відміни терапії у прогнозуванні рецидиву тромбозу.

Відповімо на питання:

  1. Як за звичайним аналізом крові запідозрити тромботичну загрозу до появи перших клінічних ускладнень?
  2. Чому при залізодефіцитній анемії часто різко зростає кількість тромбоцитів і чи потрібно це лікувати дезагрегантами?
  3. Чому цілеспрямоване медикаментозне зниження фібриногену без впливу на першопричину є хибною тактикою?
  4. Які показники коагулограми першими сигналізують про початок ДВЗ-синдрому?
  5. Що робити сімейному лікарю, якщо пацієнт прийшов із «випадково виявленим» підвищеним D-димером без скарг і симптомів?
  6. Чому поріг D-димеру 500 нг/мл FEU не підходить пацієнтам старше 50 років і вагітним?
  7. Як безпечно виключити ТЕЛА у вагітної жінки без проведення КТ-ангіопульмонографії?
  8. Як правильно комунікувати результати аналізів на тромбоутворення з пацієнтом, щоб уникнути тривожності та необґрунтованої госпіталізації?

Формат проведення: онлайн

Дата проведення: 11 листопада 2026 року

Правила проведення заходу

Спікери
Галина Хребтій
Чернівці, Україна
Лікар-кардіолог. Категорія вища, к.мед.наук, доцент кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини закладу вищої освіти Буковинський державний медичний університет
Ангеліна Балюк
Київ, Україна
Лікар сектору клінічної верифікації медичної лабораторії Діла
Додано до кошика